Ніщо не надихає людину так,  як цікава подорож. Ось і вчителі Колодеженської середньої загальноосвітньої школи : Ковальчук Т.В., Марчук А.В. та Прокопчук Н.Є. організували для учнів захопливу подорож  у Карпати. Наша мандрівка розпочалась серпневого ранку 16.08.13 зборами дітей біля подвір'я школи. Всі, і батьки, і діти, й вчителі, були трішечки збентеженими, бо дорога далека і не завжди безпечна. Але переживання розвіялись, коли прибув сучасний зручний автобус з кондиціонером, аудіо та відео устаткуванням (щоб туристам не було нудно в дорозі) та дуже приємним екскурсоводом.  Отже ми вирушили. Дорога здалась нам трішечки втомливою, але чудовий екскурсовод не дала нам сумувати, вона розповідала цікаві історії та легенди про місця, які  ми проїжджали. Тож,  до середини дня ми прибули у  місто Яремча, вдихнули на повні легені цілющого карпатського повітря  й відразу ж відправились на Скелі Довбуша, знаменитий туристичний осередок цього регіону.  Помилувавшись неймовірно мальовничими краєвидами і отримавши багато цікавої й корисної інформації про життя опришків та їхнього ватажка Олексу Довбуша,  наша туристична група відправилась на поселення у приватний сектор в самому центрі Яремча. Потомлені та сповнені величезною кількістю вражень, ми знайшли сили, щоб розкласти багаття та відпочити.  Вечір дуже швидко перейшов у глуху ніч, адже за цікавими розмовами, веселими жартами та смачним, підсмаженим на карпатському вогнищі, салом час промайнув миттєво. Вранці вся команда, немов дружня сім'я, вирушила підкоряти вершину гори Хом'як. Ох і нелегко живеться тамтешнім тубільцям, це ж вони щодня ходять у гори по гострому камінні та крутих схилах. Ми на власному досвіді переконались, що горяни – це, майже герої.  Протягом кількох годин наша група впевнено долала кожну сотню метрів не скаржачись і не нарікаючи ні на що.  І ось нарешті, з неймовірними зусиллями, наші туристи видерлися таки на вершину гори Хом'як.  Тут же нас вітала скульптура Матері Божої Марії, біля якої ми могли подякувати Господу за силу й терпіння, яку Він дарує нам.  Трішки відпочивши, група поволі розпочала спуск на полонину, де нас вітали привітні карпатські чабани і частували варениками з сиром, грибною юшкою та банушем («фірмовою стравою»).  Смачно пообідавши і досхочялись на гору, де мали можливість побачити гори Говерлу та Петрос, послухати музику трембіти, яку нам подарував вуйко Іван, і, знову ж, насолодитись неймовірною красою Карпат. Отож, спустившись у долину, в саме серце Буковелю, для нас випала нагода відвідати тамтешній сувенірний ринок, оглянути розважальні комплекси курорту.  І ось настав момент вирушати додому, на рідну Волинську землю. Дорогою ми всі весело співали, ділились враженнями і не помітили коли прибули у своє село. Весела й цікава подорож закінчилась, але ці три дні назавжди залишаться у пам'яті кожної дитини.  Ми, вчителі, у свою чергу, пообіцяли слухняним вихованцям, що  обов'язково ще і ще організовуватимемо цікаві мандрівки нашою рідною країною.